Ukrainian Bible

Acts 12

Acts

Return to Index

Chapter 13

1


 

  ¶ А в Антіохії, у тамошній Церкві були ці пророки та вчителі: Варнава й Семен, званий Ніґер, і кірінеянин Луцій, і Манаїл, що був вигодуваний із тетрархом Іродом, та ще Савл.  

 

 

-

2


 

  Як служили ж вони Господеві та постили, прорік Святий Дух: Відділіть Варнаву та Савла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!  

 

 

-

3


 

  Тоді, попостивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.  

 

 

-

4


 

  ¶ Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкію, а звідти до Кіпру відплинули.  

 

 

-

5


 

  Як були ж в Саламіні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до послуг же мали й Івана.  

 

 

-

6


 

  А коли перейшли аж до Пафи ввесь острів, то знайшли ворожбита одного, лжепророка юдеянина, йому на ім'я Варісус.  

 

 

-

7


 

  Він був при проконсулі Сергії Павлі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Савла, і прагнув послухати Божого Слова.  

 

 

-

8


 

  Але їм опирався Еліма ворожбит той, бо ім'я його перекладається так, і намагавсь відвернути від віри проконсула.  

 

 

-

9


 

  Але Савл, що й Павло він, переповнився Духом Святим і на нього споглянув,  

 

 

-

10


 

  і промовив: О сину дияволів, повний всякого підступу та всілякої злости, ти ворогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати простих Господніх доріг?  

 

 

-

11


 

  І тепер ось на тебе Господня рука, ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до часу! І миттю обняв того морок та темрява, і став він ходити навпомацки та шукати поводатора...  

 

 

-

12


 

  Тоді той проконсул, як побачив, що сталося, увірував, і дивувався науці Господній!  

 

 

-

13


 

  І, як від Пафа Павло й ті, хто з ним був, відпливли, то вони прибули в Памфілійську Пергію. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму.  

 

 

-

14


 

  ¶ А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали.  

 

 

-

15


 

  А по відчитанні Закону й Пророків, старші синагоги послали до них, переказуючи: Мужі-браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промовте!  

 

 

-

16


 

  Тоді Павло встав, і давши знака рукою, промовив: Послухайте, мужі ізраїльтяни, та ви, богобійні!  

 

 

-

17


 

  Бог цих Ізраїлевих людей вибрав Собі отців наших, і підвищив народ, як він перебував у єгипетськім краї, і рукою потужною вивів їх із нього,  

 

 

-

18


 

  і літ із сорок Він їх годував у пустині,  

 

 

-

19


 

  а вигубивши сім народів в землі ханаанській, поділив жеребком їхню землю між ними,  

 

 

-

20


 

  майже що по чотириста й п'ятидесяти роках. Після того аж до Самуїла пророка Він їм суддів давав.  

 

 

-

21


 

  А потім забажали царя, і Бог дав їм Саула, сина Кісового, мужа з Веніяминового племени, на чотири десятки років.  

 

 

-

22


 

  А його віддаливши, поставив царем їм Давида, про якого й сказав, засвідчуючи: Знайшов Я Давида, сина Єссеєвого, чоловіка за серцем Своїм, що всю волю Мою він виконувати буде.  

 

 

-

23


 

  За обітницею, із його насіння підняв Бог Ісуса, як спасіння Ізраїлеві,  

 

 

-

24


 

  як Іван перед самим приходом Його усьому народові Ізраїлевому проповідував хрищення на покаяння.  

 

 

-

25


 

  А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: Я не Той, за Кого ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця від узуття Його я недостойний.  

 

 

-

26


 

  Мужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоязний із вас! Для вас було послане слово спасіння цього.  

 

 

-

27


 

  Бо мешканці Єрусалиму та їхня старшина Його не пізнали, а пророчі слова які щосуботи читаються вони сповнили присудом,  

 

 

-

28


 

  і хоч жадної провини смертельної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його.  

 

 

-

29


 

  Коли ж усе виповнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.  

 

 

-

30


 

  Але Бог воскресив Його з мертвих!  

 

 

-

31


 

  Він з'являвся багато днів тим, що були поприходили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед людьми.  

 

 

-

32


 

  І ми благовістимо вам ту обітницю, що дана була нашим отцям,  

 

 

-

33


 

  що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив!  

 

 

-

34


 

  А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотління, те так заповів: Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!  

 

 

-

35


 

  Тому то й деінде говорить: Не даси Ти Своєму Святому побачити тління!  

 

 

-

36


 

  Бо Давид, що часу свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тління побачив.  

 

 

-

37


 

  Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тління не побачив.  

 

 

-

38


 

  Отже, мужі-браття, хай відомо вам буде, що прощення гріхів через Нього звіщається вам.  

 

 

-

39


 

  І в усім, у чому ви не могли виправдатись Законом Мойсеєвим, через Нього виправдується кожен віруючий.  

 

 

-

40


 

  Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:  

 

 

-

41


 

  Дивіться, погордющі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я діло роблю за днів ваших, те діло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!  

 

 

-

42


 

  ¶ А як стали виходити вони, то їх прошено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова.  

 

 

-

43


 

  А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павлом та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій.  

 

 

-

44


 

  А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Слова.  

 

 

-

45


 

  Як юдеї ж побачили натовп, то наповнились заздрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.  

 

 

-

46


 

  Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми звертаємось.  

 

 

-

47


 

  Бо так заповів нам Господь: Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасінням Ти був аж до краю землі!  

 

 

-

48


 

  А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували.  

 

 

-

49


 

  І ширилось Слово Господнє по цілій країні.  

 

 

-

50


 

  Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли переслідування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.  

 

 

-

51


 

  Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконію.  

 

 

-

52


 

  А учні сповнялися радощів і Духа Святого.  

 

 

-

Acts 14

 

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: