| Chapter 3 |
1 |
¶ А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли разом у храм. -
|
2 |
І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов. -
|
3 |
Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині. -
|
4 |
Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас! -
|
5 |
І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них. -
|
6 |
Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи! -
|
7 |
І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!... -
|
8 |
І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога! -
|
9 |
Народ же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив. -
|
10 |
І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині. І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому! -
|
11 |
А тому, що тримався він Петра та Івана, увесь народ зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься. -
|
12 |
¶ І, побачивши це, промовив Петро до народу: Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям? -
|
13 |
Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса, Якого ви видали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його. -
|
14 |
Але ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця. -
|
15 |
Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми! -
|
16 |
І через віру в Ім'я Його вздоровило Ім'я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма. -
|
17 |
А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідомости, як і ваші начальники. -
|
18 |
А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові. -
|
19 |
Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами, -
|
20 |
щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа, -
|
21 |
що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх! -
|
22 |
Бо Мойсей провіщав: Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме! -
|
23 |
І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу. -
|
24 |
Так само всі пророки від Самуїла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні. -
|
25 |
Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батькам заповів, промовляючи до Авраама: І в насінні твоїм усі народи землі благословлені будуть! -
|
26 |
Воскресивши Свого Отрока, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагословити, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків! -
|