Ukrainian Bible

Luke 18

Luke

Return to Index

Chapter 19

1


 

  ¶ І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.  

 

 

-

2


 

  І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,  

 

 

-

3


 

  бажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.  

 

 

-

4


 

  І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.  

 

 

-

5


 

  А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!  

 

 

-

6


 

  І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.  

 

 

-

7


 

  А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!  

 

 

-

8


 

  Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.  

 

 

-

9


 

  Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.  

 

 

-

10


 

  Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!  

 

 

-

11


 

  ¶ Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.  

 

 

-

12


 

  Отож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.  

 

 

-

13


 

  І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.  

 

 

-

14


 

  Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.  

 

 

-

15


 

  І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.  

 

 

-

16


 

  І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.  

 

 

-

17


 

  І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.  

 

 

-

18


 

  І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.  

 

 

-

19


 

  Він же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.  

 

 

-

20


 

  І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.  

 

 

-

21


 

  Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.  

 

 

-

22


 

  І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.  

 

 

-

23


 

  Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?  

 

 

-

24


 

  І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.  

 

 

-

25


 

  І відказали йому: Пане, він десять мін має.  

 

 

-

26


 

  Говорю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.  

 

 

-

27


 

  А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.  

 

 

-

28


 

  ¶ А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.  

 

 

-

29


 

  І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,  

 

 

-

30


 

  наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.  

 

 

-

31


 

  Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.  

 

 

-

32


 

  Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.  

 

 

-

33


 

  А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?  

 

 

-

34


 

  Вони ж відказали: Господь потребує його.  

 

 

-

35


 

  І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.  

 

 

-

36


 

  Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.  

 

 

-

37


 

  А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,  

 

 

-

38


 

  кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!  

 

 

-

39


 

  А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!  

 

 

-

40


 

  А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!  

 

 

-

41


 

  ¶ І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,  

 

 

-

42


 

  і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.  

 

 

-

43


 

  Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.  

 

 

-

44


 

  І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...  

 

 

-

45


 

  А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,  

 

 

-

46


 

  до них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.  

 

 

-

47


 

  І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,  

 

 

-

48


 

  але не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.  

 

 

-

Luke 20

 

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: