| Chapter 11 |
1 |
¶ І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Вітфагії й Віфанії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх, -
|
2 |
і каже до них: Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви знайдете зараз прив'язане осля, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть. -
|
3 |
Коли ж скаже хто вам: Що це ви робите? відкажіть: Господь потребує його, і відішле його сюди зараз. -
|
4 |
І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'язане коло воріт ізнадвору було при дорозі, і відв'язали його. -
|
5 |
А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: Що ви робите? Пощо осля ви відв'язуєте? -
|
6 |
Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, і відпущено їх. -
|
7 |
І вони привели до Ісуса осля, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього. -
|
8 |
Багато ж народу стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зелень, натяту в полях. -
|
9 |
А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! -
|
10 |
Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на висоті! -
|
11 |
Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфанію з Дванадцятьма. -
|
12 |
¶ А назавтра, коли вони вийшли з Віфанії, Він зголоднів був. -
|
13 |
І, побачивши здалека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не знайде на ньому чого. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя самого, не пора бо на фіґи була. -
|
14 |
І озвався Ісус і промовив до нього: Щоб більше ніхто твого плоду не з'їв аж повіки! А учні Його все те чули. -
|
15 |
І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і поперевертав столи грошомінам та ослони продавцям голубів. -
|
16 |
І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм. -
|
17 |
І Він їх навчав і казав їм: Хіба не написано: Дім Мій буде домом молитви в народів усіх, ви ж із нього зробили печеру розбійників! -
|
18 |
І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, увесь бо народ дивувався науці Його. -
|
19 |
А як пізно ставало, вони поза місто виходили. -
|
20 |
А проходячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня. -
|
21 |
І, згадавши Петро, говорить Йому: Учителю, глянь фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло! -
|
22 |
А Ісус їм у відповідь каже: Майте віру Божу! -
|
23 |
Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому! -
|
24 |
Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам. -
|
25 |
І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші. -
|
26 |
Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам прогріхів ваших. -
|
27 |
¶ І знову прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприходили первосвященики й книжники, і старшини до Нього, -
|
28 |
і сказали Йому: Якою Ти владою все оце чиниш? І хто Тобі владу цю дав, щоб Ти це робив? -
|
29 |
А Ісус відказав їм: Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу вам, якою Я владою це все чиню. -
|
30 |
Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені! -
|
31 |
Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили? -
|
32 |
А як скажемо: Від людей, то боялись народу, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк. -
|
33 |
І сказали Ісусові в відповідь: Не знаємо... А Ісус їм відказує: То й Я не скажу вам, якою Я владою це все чиню. -
|