Ukrainian Bible

Matthew 26

Matthew

Return to Index

Chapter 27

1


 

  ¶ А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.  

 

 

-

2


 

  І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.  

 

 

-

3


 

  Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,  

 

 

-

4


 

  та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...  

 

 

-

5


 

  І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...  

 

 

-

6


 

  А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.  

 

 

-

7


 

  А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,  

 

 

-

8


 

  чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.  

 

 

-

9


 

  Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,  

 

 

-

10


 

  і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.  

 

 

-

11


 

  ¶ Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.  

 

 

-

12


 

  Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.  

 

 

-

13


 

  Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?  

 

 

-

14


 

  А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.  

 

 

-

15


 

  Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.  

 

 

-

16


 

  Був тоді в'язень відомий, що звався Варавва.  

 

 

-

17


 

  І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?  

 

 

-

18


 

  Бо він знав, що Його через заздрощі видали.  

 

 

-

19


 

  Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...  

 

 

-

20


 

  А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.  

 

 

-

21


 

  Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.  

 

 

-

22


 

  Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...  

 

 

-

23


 

  А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!  

 

 

-

24


 

  І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...  

 

 

-

25


 

  А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...  

 

 

-

26


 

  ¶ Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.  

 

 

-

27


 

  Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.  

 

 

-

28


 

  І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.  

 

 

-

29


 

  І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!  

 

 

-

30


 

  І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...  

 

 

-

31


 

  А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.  

 

 

-

32


 

  А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.  

 

 

-

33


 

  ¶ І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,  

 

 

-

34


 

  дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.  

 

 

-

35


 

  А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.  

 

 

-

36


 

  І, посідавши, стерегли Його там.  

 

 

-

37


 

  І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.  

 

 

-

38


 

  Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.  

 

 

-

39


 

  А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,  

 

 

-

40


 

  і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!  

 

 

-

41


 

  Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:  

 

 

-

42


 

  Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!  

 

 

-

43


 

  Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...  

 

 

-

44


 

  Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.  

 

 

-

45


 

  А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!  

 

 

-

46


 

  А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...  

 

 

-

47


 

  Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.  

 

 

-

48


 

  А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.  

 

 

-

49


 

  Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.  

 

 

-

50


 

  ¶ А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...  

 

 

-

51


 

  І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,  

 

 

-

52


 

  і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,  

 

 

-

53


 

  а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.  

 

 

-

54


 

  А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!  

 

 

-

55


 

  Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.  

 

 

-

56


 

  Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.  

 

 

-

57


 

  ¶ А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.  

 

 

-

58


 

  Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.  

 

 

-

59


 

  І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,  

 

 

-

60


 

  і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.  

 

 

-

61


 

  Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.  

 

 

-

62


 

  А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,  

 

 

-

63


 

  і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.  

 

 

-

64


 

  Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...  

 

 

-

65


 

  Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.  

 

 

-

66


 

  І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.  

 

 

-

Matthew 28

 

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: