| Chapter 12 |
1 |
¶ І було мені слово Господнє таке: -
|
2 |
Сину людський, ти живеш серед дому ворохобного, вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають вуха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохобний. -
|
3 |
А ти, сину людський, пороби собі речі для мандрівки, і йди на вигнання вдень на їхніх очах, і підеш на вигнання з свого місця до іншого місця на їхніх очах, може побачать вони, що вони дім ворохобности. -
|
4 |
І повиносиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх очах, а ти вийдеш увечорі на їхніх очах, як виходять вигнанці. -
|
5 |
На їхніх очах пробий собі дірку в стіні, і повиносиш нею. -
|
6 |
На їхніх очах на рамені повиносиш, винесеш потемки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе знаком для Ізраїлевого дому. -
|
7 |
І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повиносив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, потемки повиносив, на рамені носив на їхніх очах. -
|
8 |
А ранком було мені слово Господнє таке: -
|
9 |
Сину людський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохобности: Що ти робиш? -
|
10 |
Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони. -
|
11 |
Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зроблено їм, підуть на вигнання в полон! -
|
12 |
А той начальник, що серед них, на рамені буде нести потемки й вийде; у стіні проб'ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очима. -
|
13 |
І розтягну на нього сітку Свою, і він буде схоплений в пастку Мою, і відведу його до Вавилону, до халдейського краю, та його він не побачить, і там помре. -
|
14 |
А все, що навколо нього, його помічники та всі війська його, розпорошу на всі вітри, і витягну за ними меча... -
|
15 |
І пізнають вони, що Я Господь, коли розвію їх поміж народами та розпорошу їх по країнах! -
|
16 |
А нечисленних з них людей збережу від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповідали про свої гидоти серед народів, куди поприходять. І вони пізнають, що Я Господь! -
|
17 |
¶ І було мені слово Господнє таке: -
|
18 |
Сину людський, їж свій хліб у дрижанні, а воду свою пий у тремтінні та в журбі. -
|
19 |
І скажеш до народу цього Краю: Так говорить Господь Бог на мешканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпінні, бо спустошів їхній Край від своєї повні за насилля всіх, що мешкають у ньому. -
|
20 |
І поруйнуються населені міста, а Край стане спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь! -
|
21 |
¶ І було мені слово Господнє таке: -
|
22 |
Сину людський, що це в вас за приповістка така в Ізраїлевій землі: Продовжаться дні, і зникне всіляке видіння? -
|
23 |
Тому скажи їм: Так говорить Господь Бог: Припиню Я цю приповістку, і більше не будуть її приповісткувати в Ізраїлі, але говори їм: Наблизилися оті дні й слово всякого видіння. -
|
24 |
Бо не буде вже жодного марного видіння та підлесливого чарування в Ізраїлевім домі. -
|
25 |
Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно здійснене, не відтягнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохобности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог. -
|
26 |
І було мені слово Господнє таке: -
|
27 |
Сину людський, ось говорить Ізраїлів дім: Те видіння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи він пророкує. -
|
28 |
Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтягнуться вже всі слова Мої, яке слово говоритиму, те буде виконане, говорить Господь Бог! -
|