| Chapter 48 |
1 |
¶ На Моава. Так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Горе місту Нево, бо воно поруйноване; Кір'ятаїм посоромлений, здобутий; посоромлений Замок високий, заляканий... -
|
2 |
Нема більше слави Моаву! У Хешбоні лихе вимишляють на нього: Ходімо, і витнім його із народу! Теж, Мадмене, замовкнеш і ти: за тобою йде меч! -
|
3 |
Чути крик із Горонаїму: Руїна й нещастя велике! -
|
4 |
Моав поруйнований, крик підняли аж до Цоару, -
|
5 |
бо ходом в Лухіт підуть догори з великим плачем, бо на збіччі Горонаїму чути крик боязкий про руїну... -
|
6 |
Утікайте, рятуйте хоч душу свою, і станете, мов отой верес в пустині! -
|
7 |
Бо за те, що надіявся ти на вчинки свої та на скарби свої, ти також будеш узятий, і піде Кемош до полону, а разом із ним його священики та його зверхники... -
|
8 |
І прийде руїна до кожного міста, і не буде врятоване жодне із них, і загине долина, й погублена буде рівнина, бо так говорив був Господь!... -
|
9 |
Дайте крила Моаву, і він відлетить, і міста його стануть спустошенням, так що не буде мешканця у них... -
|
10 |
Проклятий, хто робить роботу Господню недбало, і проклятий, хто від крови на меча свого стримує! -
|
11 |
Спокійний Моав від юнацтва свого, і мирний на дріжджах своїх, і не лито із посуду в посуд його, і він на вигнання не йшов, тому в нім його смак позостався, а запах його не змінився. -
|
12 |
Тому то ось дні настають, говорить Господь, і пошлю Я на нього розливачів, і його розіллють, і посуд його опорожнять, і дзбанки його порозбивають!... -
|
13 |
І за Кемоша Моав посоромлений буде, як Ізраїлів дім посоромлений був за Бет-Ел, за місце надії своєї. -
|
14 |
¶ Як говорите ви: Ми хоробрі та сильні до бою? -
|
15 |
Попустошений буде Моав, і до міст його ворог підійметься, і підуть добірні його юнаки на заріз, каже Цар, що Господь Саваот Йому Ймення... -
|
16 |
Близький похід нещастя Моава, а лихо його дуже квапиться... -
|
17 |
Співчувайте йому, всі довкілля його, і всі, хто ім'я його знає, скажіть: Як зламалося сильне це берло, ця палиця пишна! -
|
18 |
Спустися зо слави своєї, і всядься в пустині, о мешканко, дочко Дівону, бо спустошник Моава до тебе прийшов, і понищив твердині твої! -
|
19 |
Стань на дорозі й чекай, мешканко Ароеру, питай втікача та врятовану, кажи: Що це сталося? -
|
20 |
Моав посоромлений, бо розтрощений він, ридайте та плачте, і звістіте в Арноні, що Моав попустошений! -
|
21 |
І суд ось прийшов на рівнинний цей край, на Холон й на Ягцу, і на Мефаат, -
|
22 |
і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм, -
|
23 |
і на Кір'ятаїм, і на Бет-Ґамул, і на Бет-Меон, -
|
24 |
і на Керіййот, і на Боцру, і на всі міста моавського краю, далекі й близькі... -
|
25 |
І відтятий Моавові ріг, і рамено його розтрощене, говорить Господь. -
|
26 |
Упійте його, бо пишавсь проти Господа він, і він з плюскотом упаде до блювоти своєї, і станеться й він посміховиськом!... -
|
27 |
І чи ж для тебе Ізраїль не був посміховиськом цим? Хіба серед злодіїв був знайдений він, що ти скільки говориш про нього, то все головою хитаєш? -
|
28 |
Покиньте міста, й пробувайте на скелі, мешканці Моава, і будьте, немов та голубка, що над краєм безодні гніздиться! -
|
29 |
Ми чули про гордість Моава, що чванливий він дуже, про надутість його і його гордування, про бундючність його та пиху його серця. -
|
30 |
Я знаю, говорить Господь, про зухвальство його, і про його балачки безпідставні, робили вони неслухняне! -
|
31 |
Ридаю тому над Моавом, і кричу за Моавом усім, зідхаю над людьми Кір-Хересу... -
|
32 |
Більш як за Язером Я плакав, Я плакатиму за тобою, винограднику Сівми! Галузки твої перейшли аж за море, досягли аж до моря Язера. Спустошник напав на осінній твій плід, і на винобрання твоє, -
|
33 |
і забрана буде потіха твоя та радість твоя з виноградника й з краю Моава, і вино із чавила спиню! Не буде топтати топтач, радісний крик при збиранні не буде вже радісним криком збирання... -
|
34 |
Від крику Хешбону аж до Ел'але, аж до Ягацу нестися буде їхній голос, від Цоару аж до Горонаїму, до Еґлат-Шелішійї, бо й вода із Німріму пустинею стане... -
|
35 |
І вигублю Я із Моава, говорить Господь, того, хто для жертов виходить на пагірок, і богові кадить своєму. -
|
36 |
Тому стогне серце Моє за Моавом, немов та сопілка, і стогне серце Моє, як сопілка, за людьми Кір-Хересу, бо погинули ті, хто багатство набув!... -
|
37 |
Тому кожна голова облисіла, і кожна борода обстрижена, на руках у всіх порізи жалоби, і на стегнах верета... -
|
38 |
На всіх дахах Моава й на площах його самий лемент, бо розбив Я Моава, мов посуд, якого не люблять, говорить Господь... -
|
39 |
Як він розтощений плачуть, як ганебно Моав утікав, і як він посоромлений! І Моав став за посміх та пострах для всього довкілля його! -
|
40 |
Бо так промовляє Господь: Ось він, як орел, прилетить, і крила свої над Моавом розгорне, -
|
41 |
міста будуть взяті, й твердині захоплені... І того дня стане серце лицарства Моава, як серце жони-породіллі! -
|
42 |
І з народів Моав буде вигублений, бо пишавсь проти Господа він... -
|
43 |
Страх, та безодня, та пастка на тебе, мешканче Моава! говорить Господь. -
|
44 |
Хто від страху втече, той в безодню впаде, хто ж з безодні підійметься, той буде схоплений в пастку... Бо спроваджу на нього, на того Моава, рік їхньої кари, говорить Господь. -
|
45 |
Втікачі знесилені будуть ставати у тіні Хешбону, бо вийде огонь із Хешбону, а полум'я з-поміж Сигону, і поїсть край волосся на скроні Моаву та череп синів галасливих... -
|
46 |
Горе, Моаве, тобі! Загинув Кемошів народ, бо сини твої взяті в полон, твої ж дочки в неволю!... -
|
47 |
І верну Я Моавові долю наприкінці днів, говорить Господь. Аж досі суд на Моава. -
|