Chapter 23

  ¶ Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,  

-

  і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:  

-

  не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!  

-

  ¶ Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,  

-

  свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...  

-

  ¶ Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,  

-

  бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,  

-

  той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!  

-

  ¶ Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.  

-

  ¶ Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,  

-

  бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!  

-

  ¶ Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.  

-

  Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:  

-

  ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.  

-

  Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,  

-

  і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.  

-

  ¶ Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,  

-

  бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.  

-

  ¶ Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.  

-

  Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,  

-

  бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.  

-

  Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.  

-

  Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.  

-

  Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.  

-

  Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.  

-

  Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.  

-

  Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.  

-

  І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.  

-

  ¶ В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?  

-

  У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.  

-

  Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,  

-

  кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,  

-

  пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...  

-

  І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.  

-

  І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...  

-