Ukrainian Bible

Job 29

Job

Return to Index

Chapter 30

1


 

  ¶ А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бридився б покласти із псами отари моєї...  

 

 

-

2


 

  Та й сила рук їхніх для чого бувала мені? Повня сил їх минулась!  

 

 

-

3


 

  Самотні були в недостатку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!  

 

 

-

4


 

  рвали вони лободу на кущах, ялівцеве ж коріння було їхнім хлібом...  

 

 

-

5


 

  Вони були вигнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злодіїв,  

 

 

-

6


 

  так що вони пробували в яругах долин, по ямах підземних та скелях,  

 

 

-

7


 

  ревіли вони між кущами, збирались під терням,  

 

 

-

8


 

  сини нерозумного й діти неславного, вони були вигнані з краю!  

 

 

-

9


 

  А тепер я став піснею їм, і зробився для них поговором...  

 

 

-

10


 

  Вони обридили мене, віддалились від мене, і від мойого обличчя не стримали слини,  

 

 

-

11


 

  бо Він розв'язав мого пояса й мучить мене, то й вони ось вуздечку із себе відкинули перед обличчям моїм...  

 

 

-

12


 

  По правиці встають жовтодзюбі, ноги мені підставляють, і топчуть на мене дороги нещастя свого...  

 

 

-

13


 

  Порили вони мою стежку, хочуть мати користь із мойого життя, немає кому їх затримати,  

 

 

-

14


 

  немов через вилім широкий приходять, валяються попід румовищем...  

 

 

-

15


 

  ¶ Обернулось страхіття на мене, моя слава пронеслась, як вітер, і, як хмара, минулося щастя моє...  

 

 

-

16


 

  А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!  

 

 

-

17


 

  Вночі мої кості від мене віддовбуються, а жили мої не вспокоюються...  

 

 

-

18


 

  З великої Божої сили змінилося тіло моє, і недуга мене оперізує, мов той хітон.  

 

 

-

19


 

  Він укинув мене до болота, і став я подібний до пороху й попелу.  

 

 

-

20


 

  Я кличу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою, Ти ж на мене лише придивляєшся...  

 

 

-

21


 

  Ти змінився мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки...  

 

 

-

22


 

  На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопивсь на спустошення!  

 

 

-

23


 

  Знаю я: Ти до смерти провадиш мене, і до дому зібрання, якого призначив для всього живого...  

 

 

-

24


 

  Хіба не простягає руки потопельник, чи він у нещасті своїм не кричить?  

 

 

-

25


 

  Чи ж не плакав я за бідарем? Чи за вбогим душа моя не сумувала?  

 

 

-

26


 

  Бо чекав я добра, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темнота прийшла...  

 

 

-

27


 

  Киплять мої нутрощі й не замовкають, зустріли мене дні нещастя,  

 

 

-

28


 

  ходжу почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу...  

 

 

-

29


 

  Я став братом шакалам, а струсятам товаришем,  

 

 

-

30


 

  моя шкіра зчорніла та й лупиться з мене, від спекоти спалилися кості мої...  

 

 

-

31


 

  І стала жалобою арфа моя, а сопілка моя зойком плачливим...  

 

 

-

Job 31

 

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: