Ukrainian Bible

Genesis 41

Genesis

Return to Index

Chapter 42

1


 

  ¶ А Яків побачив, що в Єгипті є хліб. І сказав Яків до синів своїх: Пощо ви споглядаєте один на одного?  

 

 

-

2


 

  І сказав він: Ось чув я, що в Єгипті є хліб; зійдіть туди, і купіть нам хліба ізвідти, і будемо жити, і не помремо.  

 

 

-

3


 

  І зійшли десятеро Йосипових братів купити збіжжя з Єгипту.  

 

 

-

4


 

  А Веніямина, Йосипового брата, Яків не послав із братами його, бо сказав: Щоб не спіткало його яке нещастя!  

 

 

-

5


 

  І прибули Ізраїлеві сини купити хліба разом з іншими, що приходили, бо був голод у Краї ханаанськім.  

 

 

-

6


 

  А Йосип він володар над тим краєм, він продавав хліб усьому народові тієї землі. І прибули Йосипові брати, та й уклонилися йому обличчям до землі.  

 

 

-

7


 

  ¶ І побачив Йосип братів своїх, і пізнав їх, та не дав пізнати себе. І говорив із ними суворо, і промовив до них: Звідкіля прибули ви? А вони відказали: З ханаанського Краю купити їжі.  

 

 

-

8


 

  І пізнав Йосип братів своїх, а вони не впізнали його.  

 

 

-

9


 

  І згадав Йосип сни, що про них йому снились були. І сказав він до них: Ви шпигуни! Ви прибули підглянути слабі місця цієї землі.  

 

 

-

10


 

  А вони відказали йому: Ні, пане мій, а раби твої прибули купити їжі.  

 

 

-

11


 

  Ми всі сини одного чоловіка, ми правдиві. Раби твої не були шпигунами!  

 

 

-

12


 

  Він же промовив до них: Ні, бо ви прийшли підглянути слабі місця цієї землі!  

 

 

-

13


 

  А вони відказали: Дванадцятеро твоїх рабів брати ми, сини одного чоловіка в ханаанському Краї. А наймолодший тепер із батьком нашим, а одного нема.  

 

 

-

14


 

  І промовив їм Йосип: Оце те, що я сказав був до вас, говорячи: Ви шпигуни.  

 

 

-

15


 

  Оцим ви будете випробувані: Клянуся життям фараоновим, що ви не вийдете звідси, якщо не прийде сюди наймолодший ваш брат!  

 

 

-

16


 

  Пошліть з-поміж себе одного, і нехай візьме вашого брата, а ви будете ув'язнені. І слова ваші будуть піддані пробі, чи правда з вами; а коли ні, клянуся життям фараоновим, що ви шпигуни!  

 

 

-

17


 

  І він забрав їх під варту на три дні.  

 

 

-

18


 

  А третього дня Йосип промовив до них: Зробіть це і живіть. Я Бога боюся,  

 

 

-

19


 

  якщо ви правдиві. Один брат ваш буде ув'язнений в домі вашої варти, а ви йдіть, принесіть хліба для заспокоєння голоду ваших домів.  

 

 

-

20


 

  А свого наймолодшого брата приведіть до мене, і будуть потверджені ваші слова, а ви не повмираєте. І вони зробили так.  

 

 

-

21


 

  ¶ І говорили вони один одному: Справді, винні ми за нашого брата, бо ми бачили недолю душі його, коли він благав нас, а ми не послухали... Тому то прийшло це нещастя на нас!  

 

 

-

22


 

  І відповів їм Рувим, говорячи: Чи не говорив я вам, кажучи: Не грішіть проти хлопця, та ви не послухали. А оце й кров його жадається...  

 

 

-

23


 

  А вони не знали, що Йосип їх розуміє, бо був поміж ними перекладач.  

 

 

-

24


 

  А він відвернувся від них та й заплакав... І вернувся до них, і говорив із ними. І взяв від них Симеона, та й зв'язав його на їхніх очах.  

 

 

-

25


 

  А Йосип наказав, щоб наповнили їхні мішки збіжжям, а срібло їхнє вернули кожному до його мішка, і дали їм поживи на дорогу. І їм зроблено так.  

 

 

-

26


 

  І понесли вони хліб свій на ослах своїх, і пішли звідти.  

 

 

-

27


 

  І відкрив один мішка свого, щоб ослові своєму дати паші на нічлігу, та й побачив срібло своє, а воно ось в отворі мішка його!  

 

 

-

28


 

  І сказав він братам своїм: Повернене срібло моє, і ось воно в мішку моїм! І завмерло їм серце, і вони затремтіли, говорячи один до одного: Що це Бог нам зробив?  

 

 

-

29


 

  ¶ І прибули вони до Якова, батька свого, до Краю ханаанського, і розповіли йому все, що їх спіткало було, говорячи:  

 

 

-

30


 

  Той муж, пан того краю, говорив із нами суворо, і прийняв був нас як шпигунів того краю.  

 

 

-

31


 

  А ми сказали йому: Ми правдиві, не були ми шпигунами!  

 

 

-

32


 

  Ми дванадцятеро братів, сини нашого батька. Одного нема, а наймолодший тепер з нашим батьком у ханаанському Краї.  

 

 

-

33


 

  І сказав до нас муж той, пан того краю: З того пізнаю, що правдиві ви, зоставте зо мною одного вашого брата, а на голод домів ваших візьміть хліб та й ідіть.  

 

 

-

34


 

  І приведіть до мене брата вашого найменшого, і буду я знати, що ви не шпигуни, що ви правдиві. Тоді віддам вам вашого брата, і ви можете переходити цей край для купівлі.  

 

 

-

35


 

  І сталося, вони випорожнювали мішки свої, а ось у кожного вузлик срібла його в його мішку! І побачили вузлики срібла свого, вони та їх батько, і полякались...  

 

 

-

36


 

  І сказав до них Яків, їх батько: Ви позбавили мене дітей, Йосипа нема, і Симеона нема, а тепер Веніямина заберете? Усе те на мене!  

 

 

-

37


 

  І промовив Рувим до батька свого, кажучи: Двох синів моїх уб'єш, коли не приведу його до тебе! Дай же його на руку мою, а я поверну його до тебе.  

 

 

-

38


 

  А той відказав: Не зійде з вами мій син, бо брат його вмер, а він сам позостався... А трапиться йому нещастя в дорозі, якою підете, то в смутку зведете мою сивину до шеолу!...  

 

 

-

Genesis 43

 

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: